i know that life isn't a race and that everyone does things on their own schedule and that i shouldn't compare myself to other people who haven't lived the same life that i have and overcome the same obstacles i have. BUT
clicker training but its just a single piano key that makes you sad
Leonid Pasternak (Ukrainian, 1862–1945) - The Torments of Creative Work
It's morally correct to bully Elon Musk
попросила в однієї пані намалювати цих двох дурників, і ось, шо вийшло:
я дурію від них.
чому в нас такий маленький фд?(
Танцювааааала риба з раком риба з раком
нещодавно була в магазині з татом, і там були якісь смішні іграшки. я підбігла до них і пожартувала про них, тато сумно посміхнувся і сказав «ця клята війна відібрала у тебе дитинство…». я ще ніколи так не стояла в ступорі.
власне я дуже розумію цей пост. іноді хочеться бути тупою вестернкою, яка лише хвилюється за навчання та своїх крашей. а не відкривати допоміжні банки для зборів, які ледь закриваються, і ти не можеш перестати хвилюватись за все.
що вже казати про нервові зриви через новини?
всіх цьомаю, бережіть себе.
Я іноді не вірю, що мені 17. Мені 77. Три роки війни настільки мене переїбали, що я не відчуваю себе молодою. Я просто дивлюсь, як цей світ котиться в пізду, і розумію, що у 17річних іноземців абсолютно інші проблеми. Вони не мають хвилюватися, чи їхня країна завтра зникне з карти світу. Вони не мають хвилюватися, що якась недокраїна їх вб'є. Вони за все життя не оплачуть стільки мертвих близьких, скільки я оплакала за один лише 2023 рік. Їхнє серце не виривалося з грудей, коли їм доводилося тікати з-під обстрілів та лишати рідні міста.
Ці три роки зробили з мене іншу людину. Повну люті, гарячої ненависті та цинізму. Велика війна з'їла ту 14річну дитину, яка хвилювалася за свій перший поцілунок та контрольну з фізики. Вона виплюнула бабцю в тілі 17річки. Я відчуваю себе старою.