укртумбочка - Blog Posts
невеличке нагадування:
крихітко, ми народжені бігти ❤️🔥
і, так, ти можеш 🫶
ти, навіть, можеш більше, ніж ти думаєш ✨ головне відкинути страх або просто йти туди, де страшно 🫂❣️
бо сміливі завжди мають щастя 🖤
у мене деколи буває відчуття, що реальність змінює напрямок.
це ті ранки, коли прокидаєшся і розумієш, що щось не так. щось змінилось.
ти не можеш пояснити, що саме і яка природа цих змін, але щось точно вже не буде так, як раніше.
сьогодні такий ранок, ніби це не зовсім те місце, в якому я засинала. хоча не змінився ні інтер'єр, ні локація. просто повітря на смак інше.
це все на краще. напевно. але гарантій ніколи ніяких нема.
їх небагато, але чому б і ні?
Привіт, укртумба. Обмін тінями?
в мене є я. я все встигаю. я з усім впораюсь. я справляюся. я жива. я розумна, я красива, мене достатньо. я стану щасливою. я досягну своїх цілей. немає нічого неможливого для мене. я впораюсь з будь-якими ситуаціями і проблемами. я попрошу про допомогу, якщо мені це буде треба.
ділюсь з вами білосніжною красою 😍😍😍
шкода, якщо відцвітуть і ніхто не побачить 🫣
Натхнення прокидається вночі,
хоч плач, а хочеш - покричи.
Не налякай потомлених сусідів,
не залишай зів'ялих квітів.
День промаячить перед очима,
ти думала, що міцно щось вхопила.
Прокинулась, але в руках нічого,
не вистачає відчуттів, чогось нового.
Серед бур'яну знайшла троянду.
Розвісила на стінах, мов гірлянди,
моменти щирі на папері, фотокартки.
Для серця, ввечері, на згадку.
~oleksandra.l
я була вчора на Оппенгеймері
це було достобіса цікаво і захоплююче, а з точки зору естетики - 100/10
єдине, вкотре на великих екранах показали, що буває коли людина сліпо шукає влади або фанатично захоплюється наукою
в обидвох ситуаціях люди забувають про наслідки
я не занурюсь в науку, тим більше у фізику, але мені тепер цікаво прочитати книгу про Оппенгеймера
і дізнатися про це трошки більше, ніж зобразили у стрічці
цікаво, що з курсу історії я не пам'ятаю цього прізвища, хоча воно ж має там бути, правда?
кітики, котики, киці, наглі й чарівні мордашки і їх улюбленці, з днем котиків вас 🐈🐈⬛
08.08.23 ❤️🔥
Серед бурі і грому стою на дорозі,
Сукня біла в темні горошини.
Я чекала довго тебе на розі,
Не боялась ні граду, ні зливи.
Ти написав : "Давай не сьогодні.
Завтра передають тепле сонце."
Я нарешті роздивилась безодню,
Далекий, чужий незнайомцю.
І справа була не в прогнозах погоди,
Що знов не співпали з цією реальністю.
Наші жадання - прості антиподи,
І наш фінал я вважаю фатальністю.
~oleksandra.l
На противагу істерикам политими злістю,
я покажу тобі прогулянки містом.
Там тихо й спокійно - душі розрада,
залишити думки гуляти вільно -
отака моя тобі порада.
~oleksandra.l
бомбіть маскву, бомбіть постійно.
щоб крики просочились в стіни.
щоб не було ніякого спокою.
щоб всі жили лише після відбою.
в перетинах між страхом і смертями,
хай намагаються пізнати, що робили самі.
не зрозуміють, бо для того треба мати мізки...
на жаль, їх не придбати за кошти у валізках.
~oleksandra.l
була сьогодні на полі, потрогала траву ✨
стало краще 💫
хочу апельсинового американо, музику на фоні, невеличкі бутерброди і ось це:
моя мрія займатися гончарством, так і буде, але спочатку треба назбирати грошів 💸
для цього треба знайти нормальну роботу, чим я зараз і займаюся (подала заявку в онлайн-школу англійської, не знаю, що з цього вийде, але)
життя - цікаве, мотивація - то є сильна. філософія. психологія.
подивилась серіал "Bad sisters" - історія про 5 сестер і одного мудака, який псував їм життя роками ііііііі... я дуже його рекомендую 💔
неймовірні сюжетні повороти, які раз за разом не перестають дивувати 🫣 я сиділа в кінці з квадратними очима, бо такого я не очікувала (а у мене були різні теорії 🤭👀⚡)
ці 10 серій викликали стільки емоцій, все це так відгукнулось і як же мені подобається взаємодія сестер між собою ❤️🔥
так, я трохи заздрю їхній взаємопідтримці, що ж ви мені зробите?
вони всі щось втратили, вони всі постраждали і нарешті отримали повну свободу від минулого, а це найголовніше 🫶
1000/10, на мою скромну думку 💗
Стежки. Поле. Ліс.
Комарі рояться навколо твого тіла, відчуваючи пульсацію крові, напевне. З одного боку, це прекрасно, бо означає, що ти ще живий. З іншого, без їхніх укусів можна було б обійтись.
Люди. Калюжі. Люди.
В цій місцевості вони радше недолік, без їхнього галасу тут краще.
Стежка. Мох. Квіти.
Відходячи вглиб дерев, чуєш спів пташок і гудіння електромереж. Такий собі перетин цивілізації і природи.
Піднімаєш голову догори і бачиш щось неймовірне...
Небо...
Воно таке прекрасне і кожного разу інше. З темно-синьо-сірого плавно перетікає в голубе і ясне.
Були думки, що буде дощ. В прогнозі на сьогодні був дощ. Подруга мала такі підозри. Але ці темно-сині хмари обійшли нас стороною.
Натомість, я націлилась об'єктивом на рожево-оранжево-білі витвори мистецтва на фоні ідеально голубого неба.
Мандруючи новими для мене місцями, я не переставала ловити кадри, бо по іншому я не можу. І не вмію.
Я фотографувала все, що бачила: дерева, квіти, трави, небо, небо, сонце, дерева. Нічого не хочу з цим робити. Руки самі тягнуться до телефону і просять спіймати цей момент. І я дуже вдячна, що вмію робити гарні фото (хоч і не знаю, кому за це дякувати крім себе).
Прогулянка добігла кінця. Сонце остаточно передало естафету ночі. Комарі стали куди агресивніше обліплювати силует. Думаю, я ще повернусь. Мені сподобалася ця подорож трошки далі від людства та інтернетів.
Інколи можна практикувати.
Протоптаними дорогами,
нечіткими вузькими шляхами -
я знайшла тут спокій і тишу,
що шукала довго, роками.
Щоденне ввечері або зранечку,
невеликими, тихими кроками...
Я іду по дорогах пам'яті,
полями зеленими, невисокими.
Пропускаю шумні галявини,
шишки, дуби й околиці з мохами.
Тут немає гучних, чітких правил,
є маршрути з своїми вимогами.
Заглубляючись далі по стежці,
думки зникають разом з тривогами.
Я зловлю ці кадри очима й серцем,
вони залишаться в пам'яті босоногими.
~oleksandra.l
«Апельсини»
Кава з апельсиновим соком,
Після якої лишилось багато льоду.
Мої ж слова вилізуть боком,
Підуть зі мною на дно, під воду.
Та я люблю багато балакать,
Коли думаю, що то та сама людина.
А потім чищу від шкірки м'якоть,
Заміняючи терапію апельсином.
І знову та кава з льодом серед парку,
В навушниках зручно не помічати людей.
Я б хотіла стрільнути одну цигарку,
На жаль, не курю, о купко нещасних суддей.
~oleksandra.l
I don't know how I feel, I haven't been here soooo long, but here we go again 🚬
Давненько мене тут не було, але буду щось трохи кидати, я не знаю як тут все працює і чи варто спробувати завантажувати сюди свої вірші і навіть спитати нема в кого, еххххх 😅🤌
beauty of Ukrainian movie 🍿🎥
краса українського кіно 💗💗💗
шедевр, на мою скромну думку. я ще не раз до нього повернусь, там так круто розкриваються персонажі і переплітаються життєві історії героїв, я тааак плакала на деяких моментах 🥺
day in the forest 🌲🌳
один день в лісі, але цей день я ще довго пам'ятатиму 🚬😅
нас покусали комарі, зламались навушники, ягід набрати не вдалось і я рознервувалася так, що в ліс тепер піду лише гуляти. без переживань і докорів сумління 🤌
the fifty shades of sky 💫
50 відтінків неба 😍
they can live everywhere but not with me🌵🌵🌵
i don't know what they want 🫠😅 so my mum saved them and doesn't wanna turn them back 🔙
ніякі рослини зі мною не уживаються, я ніколи не знаю, що їм треба, тому їх доглядає мама і я не берусь в це лізти ✨
summer vibes 💚🌄
ліііііто, люблю літо, не люблю жару і комарів, але що ж ти зробиш 😅
"Kill ya again soon, mate"
What a great photo.
Also version with RED Spy and just Spy alone.
