The Good Omens 30th anniversary was two days ago, so here’s my silly cosplay of Crowley 😈
Dancing to the nightingales song
season 2 anniversary what do we feel about this
I will never take this seriously
Day,, 29????
Day 25, I dont think I'm proud of this
Made my own ending
Азірафель молився. Зціпивши руки в замок, нахиливши голову, подібно покірному священику, тихо промовляв. Він бачив, як схожими речами займаються люди, віруючі у церквах, чи фільмах. Вони ніби розмовляли з Богом, і робили це так довго (не в межах одного "сеансу", тривалістю з єдиний божественний текст, якщо що, а кількох тисячоліть), що Азірафаель почав повторювати за ними. Не те, щоб він не міг поспілкуватись з Богом особисто, він же янгол, і знає інші шляхи вийти на зв'язок зі Всевишнім, йому просто це подобалось, напевно. Точно, подобалось, як своєрідний акт медитації. Та й іноді хочеться розказати усе, про що думаєш, не отримавши жодної палаючої вітки у відповідь, чи не так?
Спочатку молитва стала новинкою в його розпорядку дня. Він завжди знаходив, про що розповісти. Згодом Азірафель вивчив усі тексти з божественних книг, і, коли здавалось, що розповідати особливо ні про що, зачитував по пам'яті уривки, котрі йому подобались в ту секунду найбільше. З часом нововведення перетворилось у звичку, а звичка — в рутину. Навіть після становлення архангелом, він не полишав ритуалу, і наприкінці робочого часу (закінчення котрого важко було обмежити чіткими рамками) продовжував бесіду з Богом.
Цього разу він не хотів говорити сам. Слова не вкладались в голові, і язик від втоми заплітався, тому одразу згадалась простенька "Отче наш".
"Отче наш, що є на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє" і так далі. Текст вискакував з вуст як по маслу, до моменту...
"І прости нам-"
На секунду в нього перехопило дихання.
Той вечір знову нагадав про себе. Він сам, не просячись і не дзвонячи, вліз у думки янгола, нахабно витісняючи інші спогади, і наповнив всю голову літаючим навкруги пилом і запахом старого паперу. Така поведінка, якщо у спогаду вона, поведінка ця, взагалі може існувати, нагадувала ще про декого зі схожими манерами. Закриті за чорним склом окуляри, котрі теж були у кімнаті. Певно що блискучі, від стримуваних сліз, і яскраві, як щойно відкритий келих шампанського у Рітц.
"І прости нам"
Слова далі не йшли. Голова чомусь стала важче, руки вже не могли її витримати і від того тремтіли. Чи від того?
"Я пробачаю тобі"
А він і не провинився. Це було безглуздо. Азірафель просто не знав, що сказати, і бовкнув першу ліпшу фразу, а та навіть не підходила атмосфері, котра зародилась у книгарні. Азірафель сказав, що пробачає його, хоча пробачати було ні за що. Кроулі просто вчинив як... ну, як Кроулі. Він завжди був вкрай щирим, це провявлялося у кожному сказаному ним слові, думках та діях, і Азірафель це в ньому цінує. Цінував, точніше.
"Забудь"
Він нічого поганого не зробив. Насправді, просто знову проявив себе і підтвердив, що все ще залишається собою. Навіть якщо це було неочікувано. Це було, саме так, лише неочікувано, та жодних негативних емоцій в самому Азірафелю не викликало. Він не образився, не розлютився та не постраждав фізично, за що ж йому було пробачати.
Але Кроулі зрозумів, що він насправді мав на увазі.
- Пробач мені...
Янгол опустив голову на стіл та мовчки заплакав.
Good omens in colour 🩷💛
Another wallpapers for you, yeah the last two photos are not my from the first, but i refresh it and change a little bit
His Highness Crowley ♾️ i like this ✨
Yes, i did it a lot, another wallpapers you can check on my profile 🤝
Good omens wallpapers, from me ✨
i see you like it a lot 🤭 i appreciate it, guys ❣️
зробила сама собі шпалери, бо ніде толкового не знайшла 😅🤌❤️🔥
what do you think, guys? I kinda like this 🫣🫶✨
p.s. i did it by myself 😉
⭐ azi is one lucky angel ⭐
I keep forgetting to post on tumblr so here’s my newest piece!
took about 21 hours and 20 mins total
Edit: yes this is a drawing!! Glad i was able to make it realistic enough for people to think this is a photo at first glance
If Maggie and Nina convinced Aziraphale, Crowley, and Muriel to go to a pride parade...
Happy Pride Month!
Someone handed those flags to Muriel when they got there and they have not released them since.
Process time lapse below the break 🥰
30 second time lapse from Procreate:
Above: the stock image used as background bc I'm boring. Vancouver pride parade 2019.
👁️boiling the frog
its my favorite human au ever sure, but its also like being kicked in the balls by a stuffed bear wearing steel toed boots
its common knowledge that On the Subject of Nests and Happiness by @nonesensedwriting is the best nesting fic ever written by the human hand
saturating the bottom surgery fanart market
fey transformation sequence from Through the Silent Wood by @summerofspock
Gotta start compilin fics that carve me out like a dead fish cus damn feeling kinda like an empty dead fish (highest regards)
AND IT IS SO PAINFULL
This, this is call LOVE.
HOW?????
the demons in hell must be having a riot there's all these rumors about crowley and aziraphale dating and allegedly theres a picture of them together and then 90 years later you hear that a demon and angel ran off to alpha centauri and you're like oh must be crowley and aziraphale they've been a thing for ages but NO its your boss beelzebub (ex boss now, apparently) and heaven's supreme archangel fucking gabriel. like how do you go back to work after hearing this
Do you ever think about how March and Healy (The Nice Guys) are like Crowley and Aziraphale (Good Omens, do I even need to clarify?) but reversed?
Like, March is the tall lanky one with the issues, he’s the mess of a man like Crowley, but he’s got that happy Aziraphale “I am a prtty angel” energy
Healy is emotionally stable, short and stout like a teapot compared to his partner and is the dom of the relationship and takes care of his wet cat like Aziraphale, but has a Crowley view of the world
And both pairs love each other but the stable one is so exasperated and done with their partner
like, guys I'm frickin onto smth here