гумор - Blog Posts

Про важливість укрліт мемів

Короткий тред про укрліт меми. Одразу попереджаю: я не проводила досліджень, а просто пишу те, що думаю. Як людина, яка часто створює меми про укрліт та мові, гадаю, маю право.

Отже, якби меми існували, коли я готувалась до ЗНО, я б склала його ще краще. Скільки балів я набрала скажу пізніше, а поки поговоримо про меми.

Що це таке всі знають: яскрава дотепна картинка з коротким влучним надписом. Саме на меми ми звертаємо увагу більше, ніж на текстові пости (хоча є винятки). Меми про укрліт з’явились ще в одній російській соцмережі. Звідти вони пішли в фейсбук, інстаграм та твіттер. Існував великий та цікавий акавнт у твіттері, зараз неактивний, на жаль.

Меми використовують для поширення важливих зборів, що там вже казати про літературу. Однак літературні меми сприяють кращому засвоєнню інформації. Наприклад, якщо прочитати «Кайдашеву сім’ю», а потім поглянути на меми, то краще запам’ятаєш хто є хто і хто саме де втопився чи яке дерево засохло.

До речі, здається, саме з Кайдашами найбільше мемів. Здогадатися чому неважко. Сам сюжет прямо кричить про меми, а ілюстрації Базилевича додають бажання створювати жарти. Це ж стосується «Енеїди».

А як же важкі твори, твори серйозні, трагічні? Їх в українській літературі чи не найбільше. Звичайно ж тут меми робити важче, однак можливо. Можна посміятися з імен літературних героїв чи їхніх безглуздих вчинків. Чи, зрештою, пригадати щось про самого автора.

Такі меми допомагають посміятися над тим, що раніше викликало у нас журбу та навіть завдало психологічних травм. Привіт, «Федько-Халамидник». Але жартувати з такими творами треба обережно.  Ба навіть з такими постатями як Хвильовий чи Стус, чия доля, без сумніву, тяжка, є меми.

Найбільш мемна постать укрліт — Тарас Шевченко. Звісно, він найпопулярніший поет, однак хіба його твори комедійні (є винятки), вони ж такі глибокі та серйозні! Однак його образ, його стиль, його картини, його доля, рядки з його віршів — меми. Знамениті: «як умру, то пох», «немає долі» тому приклад. Шевченко — це непочатий край для мемів та жартів. Жартів різних, але таких, аби точно не образити нашого Кобзаря.

Замало мемів про твори Кулішів (обох), Карпенко-Карого, Старицького, Багряного, Кобилянську, Костенко та інших. Найпопулярніший мем з Багряним створений вже давно, але його досі поширюють. Це ще одне свідчення того, що меми про укрліт важливі та майже такі ж безсмертні як твори, на основі яких зроблені.

Звичайно, ви можете сказати, що меми не несуть в собі нічого корисного і треба читати книжку. Треба читати! Читати треба! Однак візуальне сприйняття та смішний жарт при цьому допоможуть учням. Меми ж не лише несуть освітню мету (здебільшого не несуть взагалі, якщо так подумати), а популяризують щось, змушують усміхнутися чи аж зареготати. Літературні — популяризують літературу, українську літературу, на уроках з якої буває… так нудно!

Ще один сучасний спосіб прищепити любов та популяризувати укрліт — фанфіки. Але про них поговоримо якось пізніше. Дякую за увагу.

Поділіться своїми улюбленими мемами про укрліт чи покажіть свої! А ЗНО я тоді скалала на 192. Зараз би не склала. Однак зараз я роблю меми не лише заради жартів, а тому, що знаю: це важливо.

п.с. усі меми, окрім кольорового з Багряним, мої

більше мемів у мене у твіттері, блускаї або тг-каналі

значить анедот баті №1

вічливий лось( він же лось-ґв@лтівник )

значить жив в одному лісі дуже вічливий лось, і був він такий весь вихований і манерний, але був в нього один жирний недолік — всіх в цьому лісі він заїбав. буквально. нетроганим лишився тіки заєць.

і от бігає бідолашний лісом, метушиться, бідкається, не знає, куди йому дітись. і от якось увечері прибивається він до хатки бобра. стукає йому ну бобер і відчиняє.

— брате бобре, слухай, рідний, пусти перечекати в тебе нічку. лось в тебе вже був разок, навряд другий прийде.

ну бобер подумав-подумав й каже: "гаразд, заходь давай, тіки ноги там витри чи шо"

ну значить вони посиділи, поспілкувались, повечеряли, бобер постелив зайцю там десь на дивані, і перед тим як самому йти спати нахиляється до зайця і каже:

— слухай, зайцю, тут звісно більш-менш безпечно, але ми не можемо бути точно певні, тому давай про всяк запихнеш собі в дупу моркву, ну шоб від лося.

заєць охуїв спочатку але подумав і такий: "ну гаразд, давай". ну значить запхнув такий і лягає засинає.

і от вже сутінки опускаються на землю, на небі з'являється світлий силует місяцю і перші зірочки, чутно дзвінькіт свірчків і завивання холодного нічного вітерцю, до зайця повільно приходять перші сни....

і тут:

*чпок*

— добрий вечір, шановний~....